Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
23 квітня 2018 року Марганецький міський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у цивільній справі за позовом про визнання недійсної довіреності та договору купівлі-продажу квартири.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач (колишній житель м. Нікополь, Дніпропетровської області, а з 2008 року - громадянин Російської Федерації) зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності йому та його матері належить по ½ частині квартири у м. Нікополь. Мати позивача померла у 2013 році, і сам він з вересня 2013 року і до теперішнього часу на території України не перебував. У 2016 році йому стало відомо, що у його квартирі в м. Нікополь змінено замки і там перебувають сторонні люди. Також позивач з’ясував, що у лютому 2016 року нібито від його імені та імені його померлої матері видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, якою вони уповноважили відповідача представляти їх інтереси з питань, пов’язаних з підготовкою та збором необхідних для продажу квартири документів та на продаж зазначеної квартири за ціною та на умовах на розсуд відповідача. На підставі зазначеної довіреності у квітні 2016 року складено договір купівлі-продажу спірної квартири.
Судом досліджено копію нотаріальної справи, щодо видачі довіреності позивачем та його, померлою на той час, матір’ю.
Відповідно до пункті 1 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нот ареальної дії. Згідно пункту 5 глави 7 розділу І цього Порядку , при посвідчені правочинів, видачі свідоцтв чи оформлені інших документів, примірники яких залишаються у справах нотаріуса, витяг з документа, за яким встановлено особу громадянина, у якому відображено усі заповнені сторінки, що стосуються реквізитів поданого документа, його дійсності та мають значення для вчинюваної нотаріальної дії, долучається до справи нотаріуса.
До нотаріальної справи додано копію паспорта позивача громадянина України 1963 року народження, виданого Нікопольським МВ УМВС України у 1998 році. Зазначений паспорт на дату оформлення довіреності був недійсним, оскільки у квітні 2008 року позивачу виповнилось 45 років та повинна бути вклеєна фотокартка до нього.
Відповідно до п.8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові картки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєні такі фотокартки, при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
У відповідності до ч.3 ст.203 Цивільного Кодексу України , волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Судом встановлено відсутність вільного волевиявлення і відповідності внутрішній волі позивача та його матері у здійсненні правочину, щодо видачі довіреності на відчуження квартири так і правочину, щодо продажу квартири.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази, Марганецький міський суд Дніпропетровської області вирішив позовні вимоги позивача задовольнити. Визнати недійсною довіреність, видану від імені позивача та його померлої матері, посвідчену приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений позивачем від імені позивача та його матері, посвідчений тим же приватним нотаріусом.
Звертаємо увагу, що рішення суду ще не набрало чинності.
_03_03.png)
